Ти зараз думаєш: о Боже,
Як мені жити й що робить?
Серце задумливо-тривожне:
По волі б Бога поступить.
Ти любиш Біблію читати,
Й молитися завжди спішиш.
Не міг Господь не промовляти.
Чому невір’ям ще грішиш?
Він вже казав як маєш діять,
І знаєш, що треба змінить.
О, досить, перестань вже мріять,
Стань вірою по Слову жить!
Довірся голосу надії,
І підкорись святим Словам.
Знай, не затоплять човен хвилі,
Як ним Христос керує сам.
Пора прокинутись, час встати!
“Не сильний я...” Сила в Христа!
Бажає Він тебе підняти,
Щоб славилось Ім’я Отця.
Згадай слова, що чуло серце,
Як на колінах ти стояв.
“Впаде святий, та підійметься”, —
Це в Біблії мабуть читав.
Згадай: чим серце запалилось,
Від слів яких горів вогонь?
Сильніше, пам’ятаєш, билось,
Як їв з Ісусових долонь?!
Сьогодні пригадай ті миті,
Як розумів: це каже Бог.
“Прощати, каятись, любити..!”?
Ти знаєш! Там були ви вдвох.
“Було тобі виявлено, о людино, що добре, і чого пожадає від тебе Господь, — нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно”. (Біблія, Михея 6:8)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
О любви , которой нет , я грущу в тишине ... - Николай Зимин Прошлый декабрь на Донбассе , в моем городке , был очень теплым. Может быть, потому в душе такие чувства ?..
И весь день холодный дождь
По асфальту стучит .
Ты давно меня не ждешь .
Твое сердце молчит .
Тает мутно-белый снег
У стены на траве .
О любви,которой нет ,
Я грущу в тишине .
Поэзия : Хроника блудного сына - Наташа Дивак В нашей жизни и были, и ещё будут моменты, когда мы, обозлившись на Божью справедливость, решим от Него сбежать. В такие моменты, нам надо хорошенько запомнить одно:пока будет дыхание в наших ноздрях, у нас будет шанс вернутся назад. А Он разберётся во всём, как нельзя лучше.
