Четыре дня лежал во гробе Лазарь… Но пришел Господь и сказал: Лазарь выйди вон! И вернулся дух Лазаря и ожил он … и прожил еще тридцать лет, проповедуя людям Живое Слово Любви.
Вот так и мы живем с омертвевшим, ослепленным духом и боимся возродиться духом, ожить и служить Слову Любви, Слову Мира и Радости.
Бродим в лабиринтах самости и гордыни, все ищем себя, великих и богатых, рвемся вырваться из тазика жизни себе подобных.
И не оглядываемся на путь пройденный, не обратимся, ибо дух ослепленный не видит, как сильно омертвела душа наша…
Мучается душа без Любви, стонет от одиночества, ищет свои духовные истоки. Пока не возмутится, не закричит: Господи, доколе? Оживи меня Духом Святым, окропи меня, омой меня, сердце чистое сотвори во мне, дух правый обнови… Возроди меня, как возродил и вернул к Жизни Вечной Лазаря.
И размякнет душа, и расхлюпается, и прольется слезами покаяния… И вдруг легко и светло станет на душе, радость и свет наполнит сердце.
Это Благодать Духа Святого возрождает дух наш к новой жизни. Жизни в Любви и Радости!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
