Вони донині тут,
астарти* і ваали** .
Небачений розгул:
блуд плоті, слів, ідей.
Бажання насолод
і, щоб не заважали,
безжально нищить світ
беззахисних дітей.
В зрадливім лоні жах:
дитя безгучно плаче –
шматує плоть його
чи кат, чи акушер.
Малюк іще не жив
і світу ще не бачив,
а мати хоче вже,
щоб він скоріше вмер.
Щипці потягнуть плід,
його пручання марні –
тече вже слина з пик:
„з’їмо його, з’їмо!”***
А люди знов грішать,
байдужі та безкарні:
жінки, і лікарі,
і ми, що мовчимо.
Та це не назавжди –
життя так швидко лине,
скінчиться все колись
і прийде смерті час.
І ось тоді, тоді,
у ту страшну годину
повстануть діти всі,
і Бог спитає з нас!
*Астарта – одна з богинь ханаанців. Покровителька повій.
**Ваал - бог родючості в семітських язичників ( ханаанці, фінікійці та інші). Ритуали, присвячені йому, відзначалися статевими оргіями, на додачу масово приносили в жертву ідолу дітей.
***В Китаї досі практикується поїдання утробних плодів і немовлят з метою омолодження. Та й метод лікування стовбуровими клітинами, популярний нині в „цивілізованому” світі, нічим не відрізняється від відвертого людожерства.
Галина Манів,
Київ,Україна
Друзі,хто хоче мати збірку моїх віршів, звертайтеся на мій е-мейл.У середині травня вона вийде з друку. Про всяк випадок повідомляю ,це поезія православного спрямування. e-mail автора:pilot-z@ukr.net
Прочитано 9365 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Я должна подготовить сердце - Дарья Зиненкова мое стихотворение для всех сестренок, которые собираеются замуж, да в принципе, возможно и братья из него подчерпнут для себя что-то полезное. Благословений вам всем пред таким важным шагом в жизни. И не забывайте, что любовь - это труд, и брак, в котором оба супруга христиане - еще не залог успеха, будьте едины в Боге и трудитесь, будьте гтовы к тому, что Бог будет вас изменять ради вашей второй половинки и еще молитесь вместе. Хотя все это, я в первую очередь написала для себя самой...
Проза : Песня ветра - Анита Костеневич Тридцатое июня 2005, четверг, 8 вечера.
ручка плохо писала, но я ни в какую не хотела идти в дом за другой. Ни-ни, покидать место упоительной красоты, кто на такое пойдёт под предлогом такой мелочи? Причём так даже острее чувства на бумагу выливались, с ручкой слабо оставляющей следы чернил...
Под влияньем романтичной книги...такой просто, жизненной и милой.
