Земля ще спить, та Березневе сонце
В її завмерле лоно ллє проміння.
І одтає душа її замерзла
Від крижаних, зимових поцілунків.
Ще тиждень, другий, ланом розіллється
Паруюче, таке пахуче мево.
А потім…
Потім в поле прийде ратай.
Усміхнений, за обрій кине погляд
Неначе хоче в серце всю вібрати.
Перед тобою стане на коліна,
Потрогає, у руки візьме грудку,
В жорстких долонях розітре злегенька,
Понюхає і скаже:»Здрастуй Земле,
Прокинулась? То будем сіять ниву!»
Микола Токар
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 9684 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Шлунок — їхній бог - Василь Мартинюк Дехто, хто називає себе християнином, своїми вчинками показує, що насправді він язичник, і то гірший з них, бо, послуговуючись побожними фразами, дискридитує усе побожне. Про таких сказав ап. Павло: "... Шлунок — їхній бог... Вони думають тільки про земне! (Фил. 3:19). Ці слова є епіграфом до мого сонета.
Поэзия : Я опять ухожу . - Николай Зимин Пой , струна ! Разбуди ,
Разтревожь , что уснуло
В моей грешной груди ,
Чтобы вновь захлестнуло
Чувство новой любви
Так , чтоб струны запели .
Чтобы снова дожди
Разлучить не сумели ...
